Про Шосткинський район

 

ШОСТКИНСЬКИЙ РАЙОН

(коротка iсторична довідка)

Адміністративно-територіальний устрій

На протязі останнього століття межі Шосткинського району часто змінювалися. За цей час Шосткинський район входив до складу Чернігівської, потім – Сумської, а певний час і до складу Київської областей.

1920 року до складу Шосткинського повіту (Чернігівської губернії) входили Івотська, Клишківська, Локітська, Чапліївська, Ямпільська волості та селище Вороніж.

1 жовтня 1925 року Сумщину було поділено на шість округів. До складу Глухівського округу увійшли Глухівський, Есманський, Костобобрський, Мамекинський, Новгород-Сіверський, Понорницький, Середино-Будський, Тулиголівський, Хільчинський, Шосткинський та Ямпільський райони. У липні 1930 року Глухівський округ було розформовано, а також відбулася ліквідація деяких районів. Так, Есманський район було приєднано до Глухівського району, а Хильчицький розділено між Ямпільським, Шосткинським, Середино-Будським та Новгород-Сіверським районами. У лютому 1931 року Ямпільський район увійшов до складу Шосткинського району. 

         Маловідомим є той факт, що на протязі невеликого періоду (з 09.02.1932 р. до 15.10.1932 р.) частина території Сумщини відносилася до Київської області. Зокрема, до Київської області увійшли Глухівський, Кролевецький, Новгород-Сіверський, Середино-Будський та Шосткинський райони.  З 15 жовтня 1932 року ці території увійшли до складу Чернігівської області.

         10 січня 1939 року указом Президії Верховної Ради СРСР була створена Сумська область у складі 31 району. Зокрема, до складу Сумської  області увійшли Глухівський, Середино-Будський, Хильчицький, Шалигинський, Шосткинський та Ямпільський райони. У такому складі область залишалася майже на протязі 20 років. У березні 1959 року було ліквідовано Шалигинський район, а його території відійшли до Глухівського та Путивльського районів.

         Згідно з указом Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР» на території Сумської області залишилося 10 районів, у тому числі Глухівський, Кролевецький, Середино-Будський. На той час Шосткинський район увійшов до складу Кролевецького району, а Ямпільський – до Середино-Будського району. За два роки у складі області було відновлено Шосткинський район, а пізніше (у грудні 1966 року) –  Ямпільський район.

         З 8 грудня 1966 року до складу Сумської області входило 18 районів, зокрема, Глухівський, Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський райони.  Шосткинський район об’єднував в собі 14 місцевих рад. В 1990-ті роки були створені та увійшли до складу Шосткинського району Гамаліївська, Ковтунівська та Тиманівська сільські ради. Рішенням Шосткинської районної ради від  30 січня  2004 року було затверджено герб та прапор Шосткинського району. На той час до складу району входило 16 сільських та Воронізька селищна ради.

В цілому адміністративно-територіальні межі Сумської області залишалися незмінними до 2020 року.

У результаті процесу децентралізації відбулося укрупнення районів, наприкінці 2020 року в складі Сумської області опинилося п’ять районів: Шосткинський, Конотопський, Сумський, Охтирський та Роменський.

Шосткинський район було утворено у відповідності до Постанови Верховної Ради України № 807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів".

16 грудня 2020 року  Шосткинською районною радою були прийняті рішення про реорганізацію Глухівської, Середино-Будської та Ямпільської районних рад шляхом приєднання їх до Шосткинської районної ради.

         До складу Шосткинського району увійшло 10 територіальних громад, а саме:

Березівська сільська рада,

Глухівська міська рада,

Дружбівська міська рада,

Есманьська селищна рада,

Зноб-Новгородська селищна рада,

Свеська селищна рада,

Середино-Будська міська рада,

Шалигинська селищна рада,

Шосткинська міська рада,

Ямпільська селищна рада.

         Усього Шосткинський район у своїх межах об’єднує 247 населених пунктів. Адміністративний центр - м.Шостка. 

 

 

 

Видатні уродженці Шосткинщини

Абрамов Іван Спиридонович (1874, селище Вороніж – 1960, смт Вороніж) – етнограф, фольклорист, археолог, краєзнавець і літературознавець.

Березовський Максим Созонтович (1746, м.Глухів – 1777, С.-Петербург) – співак, композитор.

Бортнянський Дмитро Степанович (1751, м.Глухів – 1825, м.С.-Петербург) – композитор, хоровий диригент.

Заболоцький-Десятовський Павло Парфенович (1814, с.Мефодівка (колишній С.-Будський р-н) -1882, м.С.-Петербург) – вчений-медик.

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819, містечко Вороніж – 1897, х.Мотронівка) – письменник, етнограф, фольклорист, перекладач. Автор історичного роману «Чорна рада».

Кульжинський Іван Григорович (1803, м. Глухів – 1884, м. Ніжин) – письменник, педагог, етнограф.

Кожедуб Іван Микитович (1920, с. Ображіївка – 1991, м. Москва) – маршал авіації, тричі Герой Радянського Союзу.

Литвинова-Бартош Пелагея Яківна (1833, х. Теребеньки Глухівського повіту – 1903 с.Землянка) – фольклорист, педагог.

Лосенко Антон Павлович (1737, м. Глухів – 1773, м. С.-Петербург) – художник, педагог.

Мільченко Ілля Тимофійович  (1896, Середино-Буда - 1976, м.Куйбишев) – лікар, доктор медичних наук.

Наранович Павло Андрійович (1801, с.Чапліївка – 1874, м. С.-Петербург) та Наранович Петро Андрійович (1805, с.Чапліївка – 1858, м.Харків)  - доктора медицини і хірургії.

Нарбут Володимир Іванович (1888, х.Нарбутівка Глухівського повіту – 1938) – поет, журналіст.

Нарбут Георгій Іванович (1886, х.Нарбутівка Глухівського повіту – 1920, м.Київ) – художник-графік.

Неплюєв Микола Миколайович (1851, с. Ямпіль – 1908, с. Воздвиженське) – публіцист, богослов, педагог. У 1888 році заснував «Православное крестовоздвиженское первое трудовое братство».

Чечулін Дмитро Михайлович (1901, м.Шостка – 1981, м.Москва) – народний архітектор СРСР (1971).

Шапорін Юрій Олександрович  (1887, м.Глухів  - 1966, м.Москва) – композитор, педагог.

Шкловський Йосип Самуїлович (1916, м.Глухів - 1985, м.Москва) - астрофізик і радіоастроном.

 

 

Література:

Державний архів Сумської області. Путівник. /Автор-упорядн. Л.Покидченко. – Суми -Київ, 2002. – 320 с.

Сумщина від давнини до сьогодення. Науковий довідник / Упорядн. Л.Покидченко. – Суми, «Слобожанщина», 2000. – 384 с.

Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. – Суми, РВО «АС-Медіа», Видавнічий дім «Фолігрант», 2004. – 776 с.