Домашнє насильство: механізм захисту постраждалих осіб

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ

Що таке домашнє насильство?

Під домашнім насильством слід вважати протиправні дії або бездіяльність (погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.

Коло осіб, яких можуть визнати кривдниками, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розширено. Кривдниками тепер можуть бути: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі та інші.

Важливо! До сторін вчинення домашнього насильства відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації).

Які є види та форми проявів домашнього насильства?

Існує безліч кваліфікацій форм насильства: за часом дії; за стратегією кривдника; залежно від систематичності тощо. Серед форм насильства неможливо виокремити якусь окрему форму, оскільки вони є взаємопов’язаними. Тож,  розглянемо загальновизнані форми насильства.

Під фізичною формою насилля слід розуміти ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічна форма насилля включає в себе психологічний тиск, погрози, ігнорування почуттів іншої особи, приниження та покарання особи через її віросповідання, національну або расову приналежність тощо.

Сексуальне насильство – включає будь-які діяння сексуального характеру (гнів на ґрунті ревнощів, примус до сексуальних зносин, а також сексуальні домагання без проникнення в тіло).

Важливо! Діяння сексуального характеру відносно повнолітньої особи без її згоди є насильством, а стосовно дитини незалежно від її згоди вважаються насильством.

Під економічним насильством слід характеризувати умисне позбавлення коштів, житла та іншого майна, перешкоджання в отриманні навчання або медичних і соціальних послуг, заборона працевлаштування чи примушування до праці тощо.

Який механізм захисту потерпілих від домашнього насильства?

Якщо особа потерпає від домашнього насильства, важливим є розуміння механізму захисту себе та близьких.

По-перше, якщо ситуація несе в собі загрозу та виходить з під контролю, вчиняються побиття особи або погрози, необхідно викликати поліцію за номером 102, або звернутися до відділення поліції у письмовій формі. Під час виклику поліції важливим фактором є виклад повністю справи, якщо є свідки даної події то зазначте їх контактні дані, якщо випадок вчинення насильства в сім’ї не перший, про це також повідомте правоохоронців. Це необхідно для того, щоб правоохоронці надали оцінку ризику загрози життю потерпілій особі.

Якщо під час виклику правоохоронці вважають, що життю потерпілої особи загрожує небезпека, вони можуть винести терміновий заборонний припис, який зобов’язує кривдника негайно залишити житло постраждалої особи, навіть, якщо власником даного житла є кривдник. Дія даного припису не більше 10 днів.

Щоб подовжити даний термін необхідно, щоб потерпіла особа (її представник) звернулися з заявою про винесення обмежувального припису до суду. Дана заява розглядається в порядку окремого провадження, від сплати судового збору заявники звільнені. Виносить на термін від одного місяця до шести.

Заявник повинен довести вчинення домашнього насильства, щоб суд встановив відповідність заявленого обмежувального припису конкретним обставинам справи. Під винесення обмежувального припису суд може застосувати наступні обмеження:

  • заборона проживати разом з потерпілою стороною;
  • усунення перешкод в користуванні спільним майном (будинком або квартирою);
  • обмеження спілкування з потерпілою особою (заборона вести переписку, телефонні переговори або контактувати через інші засоби зв’язку чи третіх осіб);
  • заборона наближатися на певну відстань до потерпілої особи (це стосується місця проживання, навчання, роботи тощо);
  • заборона розшукувати потерпілу особу;
  • заборона вести переписку, телефонні переговори з потерпілим особою або контактувати з ним через інші засоби зв’язку особисто або через третіх осіб.

Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом не пізніше 72 годин після надходження заяви. Неявка кривдника до суду не перешкоджає розгляду справи.

Щоб довести обставини, на які посилаєтеся в заяві, краще звернутися за професійною правовою допомогою. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу є особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Потерпіла особа (її представник), яка бажає скористатися послугами безоплатної вторинної правової допомоги має звернутися до найближчого центру чи бюро з надання безоплатної вторинної правової допомоги (перелік центрів та бюро можна знайти за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/) зі зверненням та документами, які підтверджують її статус. Таким підтвердженням є один з наступних документів:

  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством;
  • талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС;
  • копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з насильством;
  • копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
  • копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції термінового заборонного припису;
  • направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, складене за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

У такому випадку особа отримає послуги адвоката  – безоплатно.

 

Шосткинський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги